Профорієнтаційний тренінг «Всі професії хороші – вибирай до смаку»

Мета: привернути увагу учнів до питання важливості вибору професії, вчити бачити свої реальні перспективи і можливості, нести особисту відповідальність за своє майбутнє, розвивати вміння планувати і досягати професійних цілей, раціонально використовувати час.

Обладнання: мультимедійний проектор, папір А4, роздруківки рис характеру для кожного учасника, конверти з назвами команд.

Приміщення, в якому проходить заняття, готують заздалегідь. Столи розташовані таким чином, щоб утворилось три команди. Учні самостійно обирають місце за будь-яким столом.

Хід заняття

Ведучий: Доброго дня! Рада вітати всіх вас на нашому занятті «Крок до успіху».

Все менше часу залишається до здійснення вашої головної мрії – закінчити школу і поринути у самостійне, доросле життя. Чим менше часу залишається – тим більше тривог викликає думка про вибір своєї сфери професійної діяльності.

Саме від правильного вибору професії залежить усе подальше життя людини.

Тому сьогодні ми:

1. Допоможемо вам поглянути на себе очима інших людей.

2. Навчимо вас бачити свої реальні перспективи і можливості.

3. Навчимо планувати і досягати професійних цілей.

4. Навчимо раціонально використовувати час.

То ж ми починаємо. Для початку скажіть, як ви думаєте, чому вас розділили на команди. Для чого це потрібно? (для того, щоб ви вчилися прислухатись до думки інших людей, які працюють з вами над однією справою, вміли пробачати недоліки і прорахунки оточуючих, вміли налагоджувати контакти з людьми, які можливо вам неприємні. Кожна команда це міні-колектив, від участі кожного залежить позитивний результат усієї команди).

Відкрийте конверти та прочитайте назву своєї команди. («Радість і задоволення... » «Ринок праці» «Індивідуальні особливості»).

2. Вправа «Презентуй назву»

Мета: акцентувати увагу учнів на основних складових вибору професії. Розвивати вміння висловлювати свою точку зору.

Кожна команда, порадившись між собою, продовжує речення: «Моя команда називається так... тому, що при виборі професії важливо... »

Перед тим, як перейти до обговорення теми нашого заняття ми хочемо впевнитися в тому, що ви добре обізнані у світі професій, адже скоро від розмов вам необхідно буде перейти до справи і обрати одну найзаповітнішу із тисячі.

3. Вправа «Ми знаємо професії»

Кожній команді протягом хвилини необхідно записати якомога більше назв професій. Команди по черзі називають одну професію (повторювати названі професії не можна). Команда, яка не змогла назвати професію, вибуває з гри.

(Ведучі уважно слухають відповіді учнів і потім роблять висновки, в залежності від результатів гри. Добре, якщо учні називають більше професій, які не пов’язані з роботою у навчально-виховному комплексі).

Професії ви знаєте добре. Тож перейдемо до самого важливого, що допоможе вам зробити правильний вибір, який задовольнить усі ваші вимоги.

Одна з команд зауважила, що під час вибору професії необхідно звернути увагу на свої індивідуальні особливості. Що ми називаємо індивідуальними особливостями людини? (інтелектуальні, фізичні і психологічні особливості).

Розвиток своїх інтелектуальних і фізичних можливостей ви знаєте. Зараз кожен з вас спробує визначити певні психологічні риси характеру, які допоможуть вам у виборі професії в подальшому у здійснені своїх професійних обов’язків.

4. Вправа «Я думаю... Про мене говорять»

1. Учасники отримують роздруківки рис характеру, які допомагають і які заважають в оволодінні професією. Кожен самостійно відмічає ті риси, які, на його думку, дуже добре розвинені саме в нього.

2. Учасники отримують роздруківки рис характеру, які допомагають і які заважають в оволодінні професією. Кожен підписує свій листок і передає його по колу іншим учасникам, а ті відмічають, які риси притаманні даній людині. Робота закінчується, коли листки повернуться до своїх хазяїв.

(Ведучий тактовно радить учням ознайомитись з своїми характеристиками і характеристиками, які дали однокласники. Звернути увагу на ті риси, де є розбіжності. Можливо, дехто оцінює себе дуже високо або занадто низько. І в тому і в іншому випадку необхідно попрацювати над собою).

Тепер кожен з вас знає над чим саме необхідно попрацювати, щоб у майбутньому не виникло проблем з професійним навчанням.

5. Вправа «Гра в лотерею «або «Рука долі» (10 хв).

Мета: показати учасникам на­слідки випадкового вибору професії; дати зрозуміти необхідність активних дій щодо вибору професії.

Обладнання: картки, авторучки.

Інструкція учасникам:

Вам потрібно на маленьких ар­кушах паперу записати професію, або вид діяльності, якими ви хотіли б займатися протягом життя. Запи­шіть від 1 до 3. Потім ми перемішуємо всі картки і кожен ви­тягує випадково одну (як лотерей­ний квиток). Потім обговорюємо результати.

Обговорення:

Кожен учасник витягує із скриньки випадково одну картку з назвою професії.

Тренер просить піднятися тих учасників групи, хто витягнув картки з професією, яку ж сам і оби­рав (записав на картці). Як правило, таких учасників небагато (1-2 лю­дини), а можливо, що взагалі таких людей не буде.

Тренер просить групу підраху­вати відсоток тих, кому пощастило, кому доля подарувала щасливий ви­падок.

Рефлексія:

Що ви відчули, коли витяг­нули те, що записували?

Що відчули, коли витягли те, що вам не до вподоби.

Підведення підсумків:

Ведучий: В даному випадку ми можемо зробити лише один висновок: «на долю надійся, але й сам не сиди». Потрібно більш свідомо підходити до вибору професії.

Правильний вибір професії дозволить повністю реалі­зувати потенціал людини, уникнути розчарувань і невпевненості в собі та в своєму майбутньому. Вибір вва­жається правильним коли:

- майбутня робота буде прино­сити радість, а не розчарування;

- людина володіє певними яко­стями, які необхідні для цієї роботи – інтелектуальними, фізичними, психологічними;

- професія користується попи­том на ринку праці.

Ці умови можна уявити у виг­ляді трьох концентрів – «хочу»,. «можу», «потрібно».

1. Бажання, можливості самої людини і запити ринку праці далекі один від одного. В даному випадку людина не стане професіоналом, а його праця на буде користуватися попитом.

2. Бажання. Можливості і запити ринку праці перетинаються, хоча і не співпадають. Можна прогнозу­вати більшу професійну успішність, ніж в першому випадку.

3. Всі фактори співпадають. Можна впевнено говорити про те, що людина буде отримувати задово­лення від своєї роботи, буде робити її краще, ніж інші і завжди буде ко­ристуватися попитом.

Все починається саме з «ХОЧУ». Бажання породжує мрію. Але ос­новним є перетворення мрії в ціль.

6. Вправа «Постановка цілей» (30 хв). (Учні працюють групами. Складають план досягнення цілей для уявної людини. Домашнім завданням буде скласти свій особистий план).

Мета: вчити самостійно визна­чати цілі та складати план їх досяг­нення.

Ведучий: Перш, ніж виконувати вправу слід чітко розмежувати ціль і мрію. Між мрією і ціллю лежить певний інтелектуальний процес, який за­безпечує перетворення мрії в ціль.

Цей процес нараховує сім кроків і кінцева його мета – досягнення цілі.

М­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­____1____2____3____4_____5_____6_______7Ц

Кроки:

1. Визначаємо критерії досяг­нення цілі (як я дізнаюся, що моя ціль досягнута?).

2. Погоджуємося з ціною пи­тання (чим і скільки я готовий за­платити за це?).

3. Визначаємо точну дату досяг­нення цілі (коли я досягну того, чого хочу?).

4. Проводимо аналіз труднощів (зовнішні організаційні труднощі і внутрішні – психологічні).

5. Шукаємо нагороду (який пам’ятник я побудую своїй пере­мозі?).

6. Укладаємо письмовий договір з самим собою.

7. Щоденно читаємо договір вго­лос.

А тепер розберемо кожен крок більш детально. Отже зараз вам по­трібно записати свою мрію, що сто­сується професійної сфери.

Крок 1. Як я дізнаюся, що моя ціль досягнута? (3 хв).

Запишіть, будь ласка, під номе­ром 1 критерії, за якими ви зрозу­мієте, що ціль досягнута. (Тренер може навести приклад).

Крок 2. Чим і скільки я готовий заплатити за це? (3 хв).

Ми розуміємо, що в житті ніщо не дається безкоштовно. А чим, як правило, ми платимо за досягнення наших цілей? Спробуймо їх перера­хувати. Яка «валюта» є самою найдешевшою з названих? По можли­вості слід розраховуватися грошима і економити інші ресурси, оскільки є ДЕЩО, що за гроші купити не­можливо. Тренер просить записати плату за досягнення цілі за номером 2.

Історія для порівняння:

У однієї жінки була мрія – мати у вітальні білий великий килим. Коли вона вийшла заміж – купила килим, але постійно хвилювалася через те, що домашні його бруд­нили. Одного разу, вона в сльозах при­бігла до сусідки і розказала їй про своє горе.

«Уявляєш, – відповіла їй та. – що в твоїй вітальні лежить великий білий килим і він абсолютно чи­стий». Що це значить?

Крок 3. Визначення точного часу (дати) досягнення цілі. (5 хв).

Ведучий просить учасників не тільки записати точну дату, а й про­слідкувати, як реагувало на це їх тіло. Можна попросити бажаючих розказати про свої тілесні відчуття в той момент, коли вони ручкою ви­водили свої цифри.

Крок 4. Аналіз перешкод на шляху. (3 хв).

Зрозуміло, що на шляху будуть зустрічатися перешкоди, які умовно можна розділити на 2 категорії: зов­нішні і внутрішні. Як правило, вну­трішні перешкоди це алібі», які ми самі використовуємо для того, щоб не працювати над ціллю (внутріш­ній захисний механізм).

Історія для порівняння: Як можна дістатися на верхівку дуба?

- на гелікоптері

- на парашуті, по драбині

- зрізати і сісти

- ризикнути і залізти по гілкам

- не ризикувати – потренува­тися, підстрахуватися і поступово з гілки, на гілку...

- І НАКІНЕЦЬ – сісти на жо­лудь і ПОЧЕКАТИ, поки дуб виро­сте сам.

Крок 5. Підбір нагороди. (3 хв).

Чим ви себе нагородите, коли ваша мета буде досягнута? Це може бути конкретна річ, або ритуальна дія (похід до ресторану, подорож).

Крок 6. Договір з самим собою. (3 хв).

Якщо уважно придивитись до кроків перетворення мрії на ціль, то ми зможемо знайти схожість із тру­довим договором. А саме:

1. Містить пункти про предмет договору (критерії досягнення цілі);

2. В тексті договору завжди є до­мовленість про оплату (Розмір ви­нагороди);

3. Є вказівки щодо строків (дата виконання);

4. В багатьох договорах можна зустріти опис не передбачуваних си­туацій чи форс-мажорних обставин;

5. 3а успішне виконання пере­дбачені премії (бонуси);

6. І, нарешті, договір укладається в письмовому вигляді...

Цей 6 крок досить простий. По­трібно переписати на чистий папір результати попередніх кроків. Можна вважати, що чернетка дого­вору у нас вже є, тому можемо по­ставити підпис.

Крок 7. Щоденне читання дого­вору вголос для себе. (3 хв).

Як ви гадаєте, для чого потріб­ний цей крок?

Відповіді:

- програмуємо себе;

- нагадуємо собі про ціль;

- заряджаємо себе впевненістю.

Цей крок має два шляхи: або лю­дина починає щось робити. Або за­спокоюється і відмовляється (тим­часово чи назавжди) від своєї цілі. Суть 7 кроку – постійно підтриму­вати себе в тонусі і забезпечувати ЩОДЕННЕ просування (хоча й ма­ленькими кроками) до поставленої цілі.

Рефлексія: (5 хв).

Учасники висловлюються з при­воду:

І. Як себе почувають в кінці вправи?

2. Що було найважчим в даній вправі?

3. Що було найлегшим?

8. Вправа «Зняття внутрішніх обмежень» (10 хв).

Мета: усвідомлення своїх вну­трішніх обмежень, опанування ін­струментами покрокового зняття внутрішніх обмежень.

Матеріали: аркуш паперу, авто­ручка.

Інструкція учасникам: На шляху до досягнення наших цілей постійно зустрічаються перепони. Їх можна умовно розді­лити на зовнішні і внутрішні. Вва­жають, що з внутрішніми перепонами справитися набагато важче, ніж з зовнішніми. Коли ми говоримо про свої внутрішні обме­ження, як правило, ми починаємо зі слів «Я не можу... ». Зараз ми спро­буємо по крокам здолати деякі ваші внутрішні обмеження. Запишіть на аркуші 5 раз одну і ту ж фразу «Я не можу... », залишивши трохи місяця, щоб її завершити.

2. Допишіть фразу, що ви НЕ мо­жете зробити (робити).

3. Тепер у всіх реченнях закресліть слово «можу», а замість нього зверху запишіть «хочу». Що у вас вийшло? Прочитайте всі фрази з но­вими словами.

4. Наступний крок. Скрізь закресліть частку «не». Прочитайте, що у вас вийшло. Дуже важливе пи­тання, яке ви зараз маєте поставити собі: «Я дійсно цього хочу?» прочитайте ще раз фрази і зробіть наго­лос на слові «Хочу».

5.1 Завершальний крок. Допишіть після слова «хочу» словоспо­лучення «І ЛЕГКО МОЖУ». Разом у вас вийде «Я хочу і легко можу...», а далі за вашим текстом. Тепер за­читайте свої нові фрази вголос.

Кожного разу, коли вам здається, що ви щось не можете, не хочете виконайте цю вправу і у вас обов’язково все одержиться. Програмуйте себе на успіх, але пам’ятайте, що і поразка може бути першим стимулюючим кроком до самовдосконалення і успіху.

Вправа «Головне і другорядне» (На столі стоїть прозора склянка, галька, чашка з піском, каміння середнього розміру.

Зараз ви всі уважно спостерігайте за тим, що буде відбуватись біля столу. Зараз я спробую заповнити склянку камінням, галькою і піском.

– Заповнимо склянку спочатку каміння так, щоб вона була повною.

(Подивіться уважно в склянку помістилось лише 4 каменя і вона вже повна. Але чи можна склянку вважати абсолютно повною чи можливо в неї можна помістити ще щось?)

– Докладемо у склянку гальку так, щоб вона була нарешті повною.

(Скільки гальки помістилось у склянку? Чи можемо ми впевнено сказати, що вона повна?)

- Досиплемо пісок у склянку.

- Тепер склянка дійсно повна.

Ви запам’ятали скільки каміння і гальки помістилось у склянці?

А тепер зробимо те саме, але в іншій послідовності.

Спочатку висиплемо увесь пісок, потім гальку і каміння. (Учні роблять висновок, що каміння в склянку не поміщається)

Як ви думаєте, для чого я показала вам цей невеличкий дослід? (Відповіді учнів).

Висновок психолога: наше життя схоже ось на цю склянку: каміння – це справи великі, великі бажання і великі цілі; галька – не такі важливі, але необхідні справи й бажання; а піщинки – це дрібниці життя. Якщо ми турбує­мося лише про дрібниці, гадаючи, що більше зачекає, то наше життя заповнюється дрібницями, як склянка піском. І в нашому житті не за­лишається місця для дійсно важливих речей. А насправді їх не так багато, як насправді небагато ве­ликих камінців. Завжди турбуйся про головне. Не перетворюй своє життя на пісок!

Після завершення розповіді психолог пропонує кожному учаснику взяти на згадку про сьогоднішнє заняття декоративний камінець. Нехай ці камінці нагадують вам про велику ціль – вибір професії.

Використана література.

1. Пряжников Н. Проектируем жизнь: карточная групповая игра.- М: Чистые пруды, 2005.-32с.

2. Разапкина Г.В Секреты выбора профессии. – М: Генезис, 2003.- 80 с.

3. Тющев Ю.В. Выбор професии: тренінг для подростков. – СПб.: Питер, 2007.-160с