РОБОТА З БАТЬКАМИ ЯК ОДИН ІЗ НАПРЯМІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА. ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ.

Бути готовим до школи — не означає вміти читати, писати й рахувати. Бути готовим до школи — означає бути готовим цього навчитися.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Любіть свою дитину, а не свою мрію в ній!

2. Радійте найменшим успіхам дитини!

3. Розмовляйте зі своєю дитиною спокійним, урівноваженим голосом, адже ви для неї є взірцем мовлення. Дитина вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес мовленнєвої компетентності.

4. Читайте з дитиною щодня, вчіть вірші, скоромовки, чистомовки.

5. Приділяйте дитині якомога більше часу.

6. Кожна дитина має свій темперамент, потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

7. Розвивайте в дитині вміння слухати, бачити, відчувати.

8. Для легкого опанування письма в школі: вирізайте з дитиною, малюйте, зафарбовуйте, будуйте, займайтеся ліпленням з пластиліну або глини, адже це найкращі вправи для розвитку дрібної моторики м'язів руки.

9. Гра — провідна діяльність майбутнього школяра. Забезпечте умови та можливості для повноцінної гри дитини. Вчіть дитину гратися.

10. Працюйте над розвитком пам'яті, уваги, мислення дитини за допомогою розвивальних ігор, головоломок, лабіринтів та інших вправ.

11. Домовтеся з усіма членами родини про спільні вимоги до малюка. Давайте певні доручення та слідкуйте за їх виконанням. Тренуйте відповідальність своєї дитини.

12. Цінуйте зусилля дитини, незважаючи на те, досягла вона успіху чи ні!

Бажаємо успіхів!

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

Як прожити без зайвого нервування.

1. Будіть дитину спокійно, усміхаючись. Не кричить зранку, не докоряйте за вчорашні помилки.

2. Не підганяйте: вміння спланувати час – ваше завдання. І якщо це у вас виходить погано – дитина не винна.

3. Не прощайтесь, настановляючи : «Гляди мені, не бешкетуй! Поводься добре! Щоб сьогодні не було поганих оцінок!». Навпаки, побажайте успіху, підбадьорте, знайдіть декілька ласкавих слів. Скажіть, що любите її і довіряєте. Адже у неї попереду складний день.

4. Коли зустрічаєтесь після школи не влаштовуйте допитів – дитина закриється змовчить. Краще висловте своє співпереживання: «Мені здається ти засмучений!», «Здається ти чимось ображена?». Тоді дитина не вважатиме, що у неї щось випитують, вивідують, «влазять» в душу.

5. Якщо вчитель висловлює своє невдоволення діями дитини у школі, батькам не варто влаштовувати терор малюку. Спершу потрібно заспокоїтись. І лише після того, як повернеться здатність аналізувати, - поговорити, побачити і інші точки зору;

6. Шкідливою як для самих батьків , так і для їхніх дітей буде позиція глухого захисту, коли всі аргументи вчителя сприймаються за особисту образу.Пам’ятайте: вчитель завжди Ваш друг і помічник! Він так само, як і Ви, зацікавлений у тому, щоб у колективі панувала доброзичлива атмосфера – жодна нормальна людина не захоче жити в постійному стресовому стані!

7. Ваша дитина проводить половину життя у школі. І тому слід підтримувати коректні стосунки з класним керівником.

8. Коли викликаєте дитину на відверту розмову, дивіться їй просто в очі, які мають бути на одному рівні( краще сидіти напроти);

9. У батьків повинна бути єдина тактика виховання дитини. І якщо батько вже прийняв рішення, матері не варто його змінювати, навіть якщо покарання здається перебільшенням;

10. Перед сном розповідайте дитині казочку, поцілуйте, скажіть , що Ви її сильно любите. Повністю викличте перегляд телепередач перед сном. Якщо немає можливості відокремити дитину – не вмикайте телевізор і для себе. Від цього родина лише виграє – адже можна просто поспілкуватися, поділитися почуттями, думками, мріями.

Як покращити взаємодію з дитиною?

• У будь – якій ситуації не потрібно зациклюватись на «принципових» позиціях, слід спитати себе: «Чи хочу я досягти своєї мети? Яка моя мета?». І можливо переосмислити цілі. Як правило, вони виявляються спільними з опонентом. А вже потім спробувати вирішити саму проблему, намагаючись досягти взаємовигоди.
• Ніколи не варто намагатися атакувати. Краще використовувати свою силу не проти опонента, а для знаходження варіантів виходу заради взаємовигоди.
• Слід чітко визначити свої прагнення.
• Якщо вже ж важливіший результат, не варто говорити багато, щоб не поглибити конфлікт.
• Доцільно буде прислухатись до своїх емоцій, навчитися з ними співпрацювати. Жодна емоція не виникає просто так. Тільки розібравшись зі своїми почуттями, людина зможе конструктивно вирішити проблеми у взаємодії з оточенням.
• Варто використовувати прийом «щедре слухання». Перш ніж почати вирішувати проблему, дайте виговоритись своєму опоненту, щоб конфлікт було вичерпано. Тому, якщо Ви прагнете навчитися конструктивно розв’язувати суперечки, слухайте людей спокійно, без емоцій, так ніби співрозмовник – річка, не намагайтеся захищатися або виправдовуватися.

Пам’ятайте: світ довкола нас – це лише дзеркальне відображення самої людини.