Слава героям!

Бакал Богдан Вікторович

(14.01.1983 – 19.08.2022)

Випускник 2000 року Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 (зарахований у вересні 1998 року після закінчення 9-го класу Бориспільської гімназії «Перспектива»).

До початку повномасштабного вторгнення працював вантажником у ДМА «Бориспіль».

Боєць 137 батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Військовий медик. У травні 2022 року 39-річний молодший сержант потрапив під ворожий артилерійський обстріл на Донеччині і був важко поранений (перший поранений боєць роти).

Після трьох місяців лікування і багатьох операцій, 19 серпня 2022 року, помер у шпиталі. Похований у Борисполі на Рогозівському кладовищі.

Життя нашого Героя обірвалося… У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам'ять гідного сина України…

Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!

Харламов Сергій Борисович

(18.06.1985 – 10.08.2022)

Випускник 2002 року Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3. Учасник АТО/ООС. Боєць 11 МПБ «Київська Русь» (2014-2015 роки), службовець 20-го Окремого Батальйону Спеціального Призначення при Президенту України.

Командир 3-го відділення 1 взводу батареї протитанкових керованих ракет військової частини А4118, 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Вірний військовій присязі, сержант Сергій Харламов загинув 10 серпня 2022 року на Донбасі, виконуючи бойове завдання за призначенням із забезпечення оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації в районі н.п. Велика Новосілка Донецької області, внаслідок бойових дій та ворожого артилерійського обстрілу. Похований у Борисполі на Рогозівському кладовищі

Спокійний, дружелюбний, чуйний, - саме таким пам’ятатимуть Сергія ті, хто знав його особисто. Особливо друзі, яких у нього багато, адже завжди приходив на допомогу та підставляв надійне плече у тяжку хвилину.

І в таку тяжку хвилину для Батьківщини став на захист нашої держави. До останнього подиху був вірним цьому важкому та водночас почесному обов’язку захисника України.

Кузьменко Олександр Миколайович

15.08.1966-2022

Випускник 1983 року (10 клас) Бориспільської загальноосвітньої школи № 3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»).

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, Олександр того ж дня долучився до лав територіальної оборони, ставши на захист рідної землі та родини. А згодом вирушив на передову, де і обірвалося життя нашого Героя…

Учасник бойових дій в зоні АТО/ООС, лейтенант Олександр Кузьменко трагічно загинув у віці 56-років під час виконання бойових завдань на Харківщині.

Похований 13 листопада 2022 року у Борисполі.

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати.

Бобруєнко Василь Васильович

(20.05.1983 – 04.01.2023)

Випускник 1999 року (9 клас) Бориспільської загальноосвітньої школи № 3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»).

Солдат, старший водій -технік мінометної батареї.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України – без вагань 26 лютого добровільно пішов до військкомату, аби стати на захист нашої держави та родини. І до останнього подиху був вірним цьому важкому та водночас почесному обов’язку захисника України.

Спочатку разом із побратимами стояв на захисті Київщини, потім брав участь у визволенні тимчасово окупованого українського Херсону.

4 січня 2023 року внаслідок отримання вибухової травми на Донеччині життя нашого Героя обірвалося…

Добрий, чуйний, щирий, веселий, дружелюбний, – саме таким пам’ятатимуть Василя ті, хто знав його особисто. Він завжди був готовий прийти на допомогу. А ще – прекрасний батько чотирьох дітей, які вже ніколи не почують його голосу, не пригорнуться до мужнього плеча, не отримають мудрої батьківської поради…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати.

Роговський Олег Цезарович

(23.01.1989 – 31.01.2023)

Випускник 2006 року (11 клас) Бориспільської загальноосвітньої

школи № 3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»).

У квітні 2022 року став на захист нашої держави та родини. Та вже у

серпні під час виконання бойового завдання разом з побратимами рядовий,

гранатометник 34-річний Олег потрапив під ракетний обстріл на Донеччині.

Боєць до останнього боровся за життя, переніс декілька операцій і навіть

незважаючи на це постійно говорив рідним, що як тільки підлікується – відразу

повернеться до побратимів.

31 січня 2023 року після перенесеної чергової операції життя нашого

Героя обірвалося – не витримало серце...

Добрий, спокійний, відповідальний, щирий, життєрадісний – саме

таким пам’ятатимуть Олега ті, хто знав його особисто. «Він завжди був готовий

прийти на допомогу!», – згадують рідні. Багато часу приділяв спорту –

займався боксом та захоплювався автомобілями.

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із

рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України, який до

останнього подиху був вірним важкому та водночас почесному обов’язку

захисника Батьківщини.

Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким!

Жигало Юрій Михайлович

(05.07.1982 – 12.08.2023)

Старший солдат, старший стрілець взводу охорони

роти охорони батальйону охорони військової частини

Народився 05.07.1925 р. в м. Бориспіль Київської обл. Все своє життя

прожив у рідному Борисполі.

У 1997 р. закінчив 9 класів Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ

ступенів № 3 (нині – Бориспільський ліцей «Патріот»).

Добрий, щирий, життєрадісний, чуйний, відповідальний, вірив у

справедливість та завжди був готовий підставити плече допомоги всім, хто

цього потребував. Полюбляв риболовлю, справжній господар – вміло займався

чоловічими домашніми справами.

25 лютого 2022 року Юрій без вагань пішов до військкомату, аби не

допустити окупантів до рідного міста. Вже наступного дня приєднався до лав

Збройних Сил України і до останнього подиху віддано служив Україні,

захищаючи кожного з нас!

11 серпня 2023 року під час штурму ворожих позицій у районі н.п.

Урожайне Донецької області старший солдат Жигало був тяжко поранений та

госпіталізований до лікарні.

12 серпня 2023 року серце нашого 41-річного Героя перестало битися…

Похований на Алеї Слави Рогозівського кладовища у рідному Борисполі.

«Таких, як він, немає людей! Моя броня, підтримка і опора. Турботливий

чоловік та найкращий батько для нашої донечки, яка дуже на нього схожа. Він

завжди казав, що ми найдорожче, що в нього є…» – згадує згорьована дружина.

Пам’ятаймо, якою ціною дається звільнення

українських територій від окупантів.

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати

разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...

Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!