• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Психологічна служба

Психологічну службу у закладі преставляє практичний психолог

Головіна Тетяна Миколаївна.

Батьки, учні, педагоги завжди мають можливість отримати консультацію психолога, а також соціального педагога. За бажанням батьків майбутніх першокласників, для яких проводяться батьківські збори за 6 місяців до початку навчального року, практичний психолог школи перевіряє дітей на готовність до шкільного життя та надає індивідуальні поради батькам кожної дитини.

Психологічна служба школи складається з: практичного психолога та соціального педагога. У своїй роботі керуються такими нормативними документами: Конституція України, Конвенція ООН про права людини, посадова інструкція, Етичний кодекс психолога, Закон України «Про освіту», Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року №509, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за №885/32337), відповідно до пункту 2.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2017 року №1127 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року», Закон України «Про охоронну дитинства», Лист МОН від 16.07.2021 № 1/9-363 «Про пріоритетні напрямки роботи психологічної служби у системі освіти у 2021-2022 н.р.»

Мета роботи психологічної служби: допомогти здобувачам освіти повноцінно адаптуватися до соціального середовища, формувати прагнення до самопізнання та самовдосконалення, створити оптимальні соціально-психологічні умови для розвитку життєтворчих компетентностей учнів та збереження їх психічного здоров’я та комфорту.

Пріоритетні напрямки роботи у 2021-2022 навчальному році:

1. Психологічний супровід освітнього процесу закладу освіти, класів НУШ та інтелект України.

2. Вивчення та супровід психологічної адаптації учнів 1-го, 5-го, 10-го класів.

3. Вивчення індивідуальних особливостей дітей з метою виявлення обдарованих учнів.

4. Розробка і здійснення сумісно з педагогами й батьками індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного та індивідуального навчання.

5. Супровід батьків та їх дітей, що перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.

6. Забезпечення педагогічному колективу психологічної підтримки, оптимізації емоційних станів, попередження емоційного вигорання, попередження конфліктів з учнями; робота на запит адміністрації школи.

7. Психологічна просвіта серед учнів, батьків та педагогічних працівників.

8. Надання консультативно-психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, розвитку та проблем життєвого самовизначення і взаємовідносин.

9. Ведення профорієнтаційної роботи з учнями школи.

10. Вивчення та сприяння психологічної адаптації новоприбулих учнів та вимушено переселених.

11. Попередження булінгу та кібербулінгу в шкільному середовищі.

12. Формування позитивної «Я – концепції підлітків"

Психологічний супровід виховної роботи в ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

Робота психологічної служби у закладі здійснюється через такі форми роботи:

• індивідуальні та групові консультації учнів, педагогів, батьків навчального закладу;

• виступи на батьківських зборах;

• проведення діагностичної роботи;

• проведення корекційно-відновлювальних та розвивальних занять, тренінгових занять;

• проведення психолого-педагогічних семінарів, виступи на засіданнях педрад.

Робота шкільного практичного психолога Головіної Тетяни Миколаївни спрямована на створення сприятливих умов для психічного, фізичного та соціального розвитку учнів, профілактику, реабілітацію і адаптацію до шкільного життя, соціально-психологічний захист учнів та психологічну підтримку.

Шкільний психолог бере активну участь у впровадженні в практику роботи педагогічного колективу науково-дослідницької та експериментальної роботи Всеукраїнського рівня за темою «Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу», відповідно до наказу МОН України від 06.07.2007 №580. Психологічний супровід учасників НВП за проектно-модульним плануванням роботи практичного психолога включає такі модулі:

• Розвиток навчальних здібностей учнів 1-4 класів.

• Адаптація учнів 5-х класів.

• Попередження агресивності у дітей шкільного віку.

• Психологічний супровід профільного навчання.

• Психологічний супровід обдарованих дітей.

• Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

• Організаційно-методична робота.

Психолог вивчає динаміку протікання психічних процесів в учнів, проводить аналіз та узагальнення і на основі отриманих результатів організовує проведення психокорекційних та розвивальних занять з учнями. Для дітей та учнів різних вікових категорій проводяться індивідуальні та групові корекційно-розвивальні заняття.

Для проведення корекційних та розвивальних занять психолог користується такими програмами:

• Програма з розвитку пізнавальних процесів учнів 1-х класів.

• Програма корекційно-розвивальних занять з розвитку мислення молодших школярів.

• Програма корекційно-розвивальних занять «Попередження неуспішності першокласників».

• Програма корекційно-розвивальних занять «Розвиток пізнавально-вольової сфери, навичок адекватної соціальної поведінки».

• Програма корекційно-розвивальних занять для дітей із ЗПР.

• Програма попередження агресивної поведінки у дітей шкільного віку.

• Програма розвитку адаптивних можливостей п’ятикласників.

За результатами діагностики психолог проводить консультативну роботу з класними керівниками щодо спрямування подальшої роботи з учнівським колективом, індивідуальні бесіди, консультації з учнями та батьками, виступи на педрадах, де розглядаються питання регулювання конфліктів у колективі, адаптації учнів 1-х, 5-х класів до нових умов навчання тощо.

Шкільний психолог бере активну участь у проведенні класних та загальношкільних батьківських зборів, на яких розглядаються питання:

• Психологічна готовність та проблеми адаптації дітей 6-го віку до навчання в школі.

• Шляхи формування пізнавальної активності учнів 2-х класів.

• Особливості провідної діяльності в підлітковому віці.

• Виховання обдарованої дитини в сім’ї.

• Попередження агресивності у дітей шкільного віку.

• Навчальна діяльність школярів.

• Психологічна готовність учнів до навчання в школі.

• Психологічна готовність першокласників до навчання в школі.

• Особливості адаптаційного періоду учнів 1-х класів.

Робота психологічної служби Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

( практичний психолог - Головіна Т.М.,

соціальний педагог – Шевчук Н.В.).

Робота з учнями молодшої школи.

1. Було організовано та проведено батьківські збори для батьків майбутніх першокласників на теми – „Психологічна готовність дитини до навчання в школі”(лютий), „Адаптація першокласників до школи”( вересень), „Батьківські збори запитань і відповідей”(березень).

2. Організовано перед початком навчального року дні відкритих дверей для майбутніх першокласників та їхніх батьків.

3. Проведено 19 індивідуальних консультацій для батьків майбутніх першокласників.

4. Проведено індивідуальну діагностику для майбутніх першокласників та надання рекомендацій батькам.(за запитом батьків – 21 дитина).

5. Було проведено діагностику першокласників на успішну адаптацію до шкільного життя.(листопад 1-А, 1-Б , 1-В класи).

6. Проведено корекційно-розвиваючи групові заняття для учнів 1-х класів на розвиток логічного мислення, пам”яті, уваги, саморегуляції.(1-А, 1-Б, 1-В класи – грудень)

7. Проведено тренінгові заняття на теми: „Ми – одне ціле – наш клас”, „Для чого потрібно вчитися”, „Наші вчинки”, „Позитивна мотивація до навчання в школі”.(2-А, 2-Б, 3-А, 3-Б, 3-В класи жовтень – квітень).

8. Проведено засідання круглих столів для вчителів 1-х класів з метою обговорення проблем успішної адаптації першокласників.

9. Постійно діючи консультації за запитом батьків та вчителів першокласників.

Робота по запобіганню шкільної дезадаптації учнів 5-А класу.

1. Діагностика рівня шкільної тривожності за тестом Філіпса.(жовтень).

2. Вивчення агресивності учнів (листопад).

3. Діагностика вад особистісного розвитку(березень)

4. Проведено корекційно-розвиваючи заняття для запобігання шкільної дезадаптації (листопад, березень).

Учні середніх класів.

1. Діагностика вад особистісного розвитку(березень).

2. Соціометричні дослідження(лютий-березень-квітень).

3. Тренінгові заняття на теми – „Як діяти в конфліктній ситуації”, „Ми – підлітки”, „Моя самооцінка”,

4. Батьківські збори запитань і відповідей для батьків учнів середньої школи.

Старша школа.

1. Діагностика вад особистісного розвитку.

2. Соціометричні дослідження.

3. Профорієнтаційні дослідження.

4. „Пілотний проект”– цикл тренінгових занять щодо профорієнтації.

5. Тренінгові заняття на теми – „Моя самооцінка”(березень), „Стосунки з ровесниками”( квітень), „Як досягти успіху”(квітень), тренінги з наданням рекомендацій щодо успішної здачі ЗНО.

6. Батьківські збори запитань і відповідей для батьків учнів старшої школи.

Робота з педагогічним колективом.

1. Надання індивідуальних консультацій для вчителів школи.

2. Проведення тренінгів на теми – „Психологічне здоров’я вчителя. Шляхи його збереження”(січень), „Відносини вчитель- учень та їх ефективна взаємодія в процесі навчання”.

Важливим напрямком в роботі психологічної служби була робота над „Пілотним проектом”(10-11 кл.) з метою вивчення інтересів, нахилів і здібностей учнів старших класів для вибору професії та поглиблена діагностики всіх учнів школи на виявляння згуртованості класних колективів і вад особистісного розвитку.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ДІТЕЙ

Теорія поколінь

Теорія поколінь, яка й породила ідею генерацій X, Y, Z, з'явилася наприкінці минулого століття. Її автори, американські історики Вільям Штраус та Ніл Хоув, у своїй книзі поглянули на історію США як на послідовність певних циклів і дійшли висновку, що загальні моделі поведінки людей повторюються кожні 80-100 років. Незалежно від конкретної доби їх об'єднують спільні цінності та обставини, в яких вони зростають. За логікою авторів, існує всього чотири типи поколінь, які змінюються кожні двадцять років. Так, після Другої світової війни з'явилося покоління оптимістичних бебі-бумерів, за ними – самостійні індивідуалісти «ікси», далі «ігреки»-міленіали (ті, кому зараз 25-36 років), і нарешті «зети». Чим же покоління відрізняються одне від одного та в чому їх особливості?

БЕБІ-БУМЕРИ (1943-1963)

Покоління отримало назву внаслідок післявоєнного вибуху народжуваності. Це покоління: виросло в супердержаві та щиро вірило в могутність своєї країни схильне до командної роботи в колективі та професійного оптимізму ідейних людей, яких можна мотивувати нематеріальними засобами до додаткової роботи. Проте їм потрібно створити атмосферу стабільності й відчуття потрібності. Серед педагогів це люди пенсійного віку, найбільші трудоголіки.

ПОКОЛІННЯ Х (1964-1984)

Покоління «ікс», на відміну від бебі-бумерів, схильних до колективізму, націлене на індивідуальний успіх. Люди «ікс» цілеспрямовані в кар’єрі та самостійні. Це так зване покоління з ключем на шиї, коли батьки багато працювали та привчали дітей до самостійності.

«Ікси» формувалися в нестабільну епоху, тож звикли розраховувати лише на себе. З них вийшли перші бізнесмени в нашій країні. Для «іксів» важливий розвиток – фінансовий та особистісний. У роботі, де відсутній фінансовий мотиватор, для них важливо розвиватися та навчатися.Часто в діяльності вони не можуть спинитися та відпочити. Робота стає пріоритетом, їй приділяється більше уваги, ніж родині. При цьому всьому «ікси» не схильні жалітися, обговорювати робочі проблеми та дискомфортні ситуації з керівництвом.

ПОКОЛІННЯ Y (1985-2000)

На відміну від своїх батьків, «ігреки» менш привчені до самостійності. У професії не вмотивовані на віддалену перспективну кар’єру, адже вважають, що часи швидко змінюються. Їм важко працювати за ідею, вони потребують швидкого результату. Люблять фіксувати кожне маленьке досягнення, інформувати про свої професійні успіхи в соцмережах. І все ж робота часто не є життєвим пріоритетом «ігреків»: вони бажають адекватного балансу між роботою та особистим життям, тому, коли їх навантажуютьпозанормово, вміють казати «ні». Особистісна самореалізація для «ігреків» – важливіша, ніж професійна. Зміна роботи для цього покоління не є катастрофою. На роботі вони: цінують вільну атмосферу та стиль спілкування менш розуміють ієрархію, ніж попередні покоління не соромляться говорити про проблеми або дискомфорт на робочому місці керівникові, вважаючи це співпрацею, а не жалобою не люблять постійного контролю, а тому, певним чином, ними складніше керувати, аніж «іксами». «Ігреки» багато грали в дитинстві. Тому робота для них – завдання, з яким треба впоратися, щоб вийти на новий рівень, як у грі. Отож, професійне навчання для «ігреків» також має бути грою, де переважають інтерактивні методи, тренінги, ділові ігри, конкурси тощо.

ПОКОЛІННЯ Z (2000-…)

Діти, народжені в ХХІ столітті, змалку оточені комп'ютерами, ноутбуками, планшетами, смартфонами та ігровими пристроями. Соціологи одноголосно кажуть про те, що саме доступ до технологій в першу чергу сформував «покоління Z».

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ДІТЕЙ Z?

Ці діти не ставлять зайвих запитань – вони «гуглять». Вони не запитують дорогу у перехожих – вони шукають потрібне місце за допомогою навігатора. Вони роблять покупки в Інтернеті, причому не завжди в тій країні, у якій живуть.Інформація та її сприйняття: ще з дитинства люди Z починають аналізувати величезні обсяги інформації. Найголовніше – вони також можуть швидко знайти потрібні відповіді, відкинувши зайве. Діти водночас виконують домашнє завдання, переписуються з кількома друзями в соцмережах та месенджерах (англ. messenger) і розмовляють з дідусем, а на фоні ще Смарт-TV демонструє фільм, за сюжетом якого вони встигають стежити. Здібність водночас бачити та сприймати інформацію із різних джерел сприяю значному збільшенню швидкості сприйняття. Діти «Зет» звикли до легкодоступності інформації, оскільки їм не потрібно чекати та заучувати. Два попередніх покоління звикли жити «від дзвінка до дзвінка»: до дитячого садочку о восьмій, на урок по дзвонику, на роботу з дев’ятої до шостої. Підростаючи, діти Z проявляють нелюбов до чітких графіків та розкладів. Покоління Z – мультизадачне покоління. Відмова від чітких часових меж не заважає дітям виконувати свої обов’язки і ніяк не впливає на їхнє майбутнє. Робота та навчання для них – це просто перелік завдань, що потрібно виконати в строк. І все. Нічого більшого. Найголовніше – «Зети» все одно привчені до виконання завдань. Прості зв’язки: більшість дітей останнього покоління дуже легко ставляться до дружніх та «ділових» відносин. У школярів багато друзів в соцмережах, вони без стриманості «лайкають» фото вчителів у Instagram. Крім цього, завдяки соціальним мережам представники Z покоління завжди обізнані щодо останніх тенденцій. Якщо вміти користуватися всіма вхідними даними, така людина стає справжньою «скарбницею інформації».

З якими проблемами стикаються «Зети»?

Швидке засвоєння інформації – це дійсно дуже корисна навичка, якої бракує попереднім поколінням. Але розум, що звик до швидкого потоку та опрацювання інформації, починає нудьгувати, коли її замало і вона надається дуже повільно. Найбільше негативу це додає під час уроків у школі. Значна різниця у швидкості сприйняття у дітей та вчителів старшого віку призводить до певних проблем, а є дослідження, які показують, що сучасний учень може концентруватися на чомусь лише 8 секунд, що значно менше, ніж у представників попередніх поколінь, тому:

- учителям не вдається утримати увагу дітей;

- дітям не вдається уважно слухати матеріал та засвоювати його;

- учителі сердяться на учнів, а учні – на вчителів.

Доступність інформації позбавляє дітей необхідності тягати за собою величезний «багаж знань», тому їх «внутрішній сортувальник інформації» може легко перенести прізвище першого світового космонавта до папки «неважливо». «Z-ти» також не завжди здатні зрозуміти, чому вони повинні перебувати у садку або школі в певний час і хто це сказав. Такі діти найбільш продуктивно навчаються не тоді, коли це комусь зручно або потрібно, а коли вони мають відповідний настрій. На жаль, більшість «Зетів» не готові налагоджувати міцні зв’язки. Якщо більш старшим дітям стає некомфортно, вони легко змінюють обстановку та оточення, без зайвих вагань. До того ж в їхньому світі практично не існує ієрархії. Вони не підкорятимуться комусь лише тому, що цей «хтось» старший за них або взагалі директор школи. Не варто намагатися змінити таку дитину і зробити з неї людину з аналогічними переконаннями, настановами і поглядами на життя як у нас. Потрібно лише допомогти їй увійти в доросле життя. Для сучасного покоління потрібен новий стиль навчання, нові методи. «Зети», як ніхто інший, потребують ігрових підходів. Також їх варто частіше хвалити «лайкати» оцінками або нагородами. На уроках інформацію подавати переважно графічно, завдання – конкретні, викладення теорії – зведені до мінімуму.

(Інформацію взято з посібника Путівник психолога в Новій український школі. Автор: Афоніна Є.В.)

Кiлькiсть переглядiв: 3030