• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Національно-патріотичне виховання юного покоління

Указ
Президента України

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №286/2019

Про Стратегію національно-патріотичного виховання

З метою дальшого розвитку в суспільстві національної свідомості, формування почуття патріотизму на засадах духовності та моральності, популяризації духовно-культурної спадщини Українського народу, а також активізації взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об'єднань у питаннях національно-патріотичного виховання п о с т а н о в л я ю:

1. Затвердити Стратегію національно-патріотичного виховання (додається).

2. Кабінету Міністрів України забезпечити в установленому порядку:

1) розроблення та затвердити до 1 серпня 2019 року план дій на 2020 – 2025 роки щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої цим Указом;

2) розроблення за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених та затвердити до 1 грудня 2019 року державну цільову програму з національно-патріотичного виховання;

3) підготовку та оприлюднення щороку до 10 жовтня звіту про виконання у поточному році плану дій на 2020 – 2025 роки щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої цим Указом;

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям активізувати роботу з національно-патріотичного виховання, зокрема, за участю представників координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання, утворених при місцевих державних адміністраціях, а також органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, розробити проекти обласних (місцевих) цільових програм з національно-патріотичного виховання та сприяти їх затвердженню.

4. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580 "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки".

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України П.ПОРОШЕНКО

18 травня 2019 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 18 травня 2019 року № 286/2019

СТРАТЕГІЯ

національно-патріотичного виховання

1. Загальні положення

В Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, сповідування європейських цінностей.

Національно-патріотичне виховання є важливим засобом громадянської освіти.

Утвердження поваги до державної мови, піднесення її престижу серед громадян є важливим аспектом формування й розвитку особистості та основою національно-патріотичного виховання.

Актуальність національно-патріотичного виховання громадян зумовлюється необхідністю консолідації та розвитку суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають постійного вдосконалення національно-патріотичного виховання.

Національно-патріотичне виховання набуває характеру системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, організацій громадянського суспільства, громадян з формування у людини і громадянина високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй Українській державі.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму та утвердження національних цінностей.

Основними складовими національно-патріотичного виховання є: громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості здійснюється на прикладах героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013 – 2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією.

У національно-патріотичному вихованні важливо використати й виховний потенціал, пов'язаний із героїзмом українців, які боролися в арміях держав – учасників Антигітлерівської коаліції та в рухах опору нацистській Німеччині та її союзникам під час Другої світової війни 1939 – 1945 років, учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є шанобливе ставлення до пам'яті про жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів в Україні, зокрема жертв Голодомору, політичних репресій і депортацій.

Водночас важливою складовою національно-патріотичного виховання є поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту, висвітлення внеску представників корінних народів та національних меншин України та громадян інших держав у боротьбу за державну незалежність і територіальну цілісність України, процес її державотворення, вітчизняну наукову, духовно-культурну спадщину.

Стратегія національно-патріотичного виховання (далі – Стратегія) розроблена відповідно до положень Конституції України, законів України "Про освіту", "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років", Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-VIII "Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді" та інших нормативно-правових актів, а також на основі аналізу стану і проблем національно-патріотичного виховання в Україні за часів її незалежності.

2. Стан і потреби національно-патріотичного виховання

Досвід державної політики впродовж усіх років незалежності України свідчить про необхідність приділення особливої уваги сфері національно-патріотичного виховання, що є невід'ємною складовою забезпечення національної безпеки України.

Державна політика у сфері національно-патріотичного виховання потребує постійного удосконалення з урахуванням потреб і викликів, що стоять перед суспільством.

У зв'язку з цим актуалізувалися такі потреби:

- впровадження ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання;

- подолання імперсько-тоталітарних рудиментів у суспільній свідомості та зумовлених русифікацією, нищенням української духовно-культурної спадщини та історичної пам'яті розбіжностей в уявленнях про історичне минуле, зокрема про тоталітарну добу, голодомори і політичні репресії;

- формування національного мовно-культурного простору на основі утвердження державної мови, стійкості його ціннісної основи перед зовнішнім втручанням;

- формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовних цінностей Українського народу, національної самобутності;

- сприяння створенню, розвитку, підвищенню якості, а також популяризації україномовного культурно-інформаційного продукту та забезпеченню доступу до нього;

- здійснення постійної комунікації з громадянським суспільством з питань національно-патріотичного виховання;

- розвиток духовності і моральності у суспільстві, утвердження традиційних сімейних цінностей;

- усунення впливів держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України;

- проведення єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо національно-патріотичного виховання;

- запобігання перетворенню інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації;

- гармонізація законодавства й управлінських практик у сфері формування громадянської позиції із законодавством та кращими практиками держав Європейського Союзу та держав – членів НАТО, зберігаючи в основі національні цінності і традиції;

- впровадження єдиного методичного та термінологічного підходу до процесу національно-патріотичного виховання;

- формування та впровадження єдиних стандартів щодо процесів, суб'єктів, їх компетенції та повноважень, якості діяльності у сфері національно-патріотичного виховання;

- підготовка кваліфікованого кадрового потенціалу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у закладах освіти, молодіжних центрах для організації та здійснення програм, проектів та заходів із національно-патріотичного виховання, розвиток низової ланки в системі координації виховних процесів у цьому напрямі;

- підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання.

Отже, потреба постійного вдосконалення національно-патріотичного виховання, надання системності цьому вкрай важливому для держави процесу залишається актуальною.

3. Мета Стратегії

Метою Стратегії є визначення пріоритетів та основних напрямів національно-патріотичного виховання, зокрема дітей та молоді, розвитку відповідних інститутів держави і суспільства, забезпечення змістового наповнення національно-патріотичного виховання на основі:

- формування національно-культурної громадянської ідентичності, національно-

патріотичного світогляду, збереження та розвитку суспільно-державницьких та духовно-моральних цінностей Українського народу;

- готовності громадянина до виконання обов'язку із захисту незалежності та

територіальної цілісності України;

- усвідомлення досягнень Українського народу, його інтелектуальних, духовних

та інших надбань;

- розвитку діяльнісної відданості у розбудові України як суверенної держави,

формування активної громадянської та державницької позиції, почуття власної та національної гідності;

- скоординованої роботи та взаємодії органів державної влади та органів

місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання, їх ефективної співпраці з громадськістю;

- постійного формування широкої громадської підтримки процесів національно-

патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських об'єднань, підвищення ролі сім'ї, активної участі волонтерів, активістів;

- сприяння консолідації суспільства навколо ідей спільного майбутнього, всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя, захисту територіальної цілісності України, успішних реформ і державотворення.

4. Основні напрями досягнення мети Стратегії

Досягнення мети Стратегії здійснюватиметься за такими основними напрямами:

- удосконалення нормативно-правової бази стосовно національно-патріотичного

виховання;

- підвищення ролі української мови як національної цінності та невід'ємного

елемента національно-патріотичного виховання, здійснення заходів з її популяризації;

- забезпечення підтримки україномовних дитячих і молодіжних друкованих

видань, спрямованих на виховання молодого покоління в дусі патріотизму, поваги до історичного минулого та духовної й культурної спадщини, популяризація читання як соціально важливого вміння;

- популяризація та поширення україномовного культурного продукту;

- здійснення проектів та заходів, спрямованих на підвищення престижу

військової служби;

- упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки;

- забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у

сфері національно-патріотичного виховання;

- розроблення та впровадження сучасних виховних систем, технологій і методик

у сфері національно-патріотичного виховання, узагальнення та поширення кращого досвіду у цій сфері;

- впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як

основи формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання, які виходять з традицій українського державотворення;

- підтримка та розвиток сімейних традицій, активне залучення сім'ї до процесу

національно-патріотичного виховання;

- розроблення єдиних підходів у сфері національно-патріотичного виховання у

діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування;

- підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-

патріотичного виховання, налагодження конструктивної взаємодії, соціального партнерства між суб'єктами національно-патріотичного виховання;

- сприяння створенню центрів національно-патріотичного виховання та

розвитку напряму національно-патріотичного виховання у молодіжних центрах;

- забезпечення скоординованої діяльності органів державної влади та органів

місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

- організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері

національно-патріотичного виховання;

- превенція негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму,

насамперед серед дітей та молоді, зокрема шляхом залучення до участі у заходах із національно-патріотичного та духовно-морального виховання;

- забезпечення належної підтримки з боку держави для ефективної діяльності

організацій громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання, зокрема надання всебічного сприяння громадським об'єднанням ветеранів та учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях у реалізації проектів (заходів) з національно-патріотичного виховання;

- створення сприятливих умов для діяльності молодіжних організацій,

насамперед для розвитку пластового руху в Україні та Спілки Української Молоді, що відновили свою діяльність в Україні із здобуттям незалежності;

- розроблення рекомендацій для роботи установ та закладів національно-

патріотичного спрямування, інших організацій, які здійснюють проекти (заходи) з національно-патріотичного виховання, та надання підтримки таким установам, закладам та організаціям;

- розвиток співпраці з державами Європейського Союзу та державами – членами

НАТО, які успішно впроваджують проекти та заходи у сфері національно-патріотичного виховання;

- створення системи ефективного моніторингу та досліджень у сфері національно-патріотичного виховання.

5. Сфери національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання охоплює усі сфери життєдіяльності суспільства, насамперед освіту і науку, молодь та сім'ю, культуру і мистецтво, рекламу, профорієнтацію на військові спеціальності, відновлення та збереження національної пам'яті, краєзнавство, туризм, охорону довкілля, фізкультуру і спорт, цивільну оборону, безпеку і оборону України, зв'язки із закордонним українством.

6. Шляхи та механізми реалізації Стратегії

Для об'єднання зусиль органів державної влади, органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання існує потреба у впровадженні єдиної державної політики, адекватних механізмів для консолідації і координації відповідної роботи в економічній, політичній, соціальній, культурній та інших сферах.

Ефективна реалізація Стратегії потребує:

- чіткої координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади

у сфері національно-патріотичного виховання;

- здійснення заходів з активізації національно-патріотичного виховання,

насамперед серед дітей та молоді, на всіх рівнях такої діяльності у тісній взаємодії між державою та організаціями громадянського суспільства на принципах взаємозацікавленого співробітництва;

- постійного підвищення рівня організації, покращення функціонування як

окремих елементів системи національно-патріотичного виховання, так і всієї системи в цілому;

- механізмів підтримки об'єднань, центрів, клубів, діяльність яких пов'язана з

національно-патріотичним вихованням, закладів освіти, культури та мистецтв, а також їхніх працівників;

- розроблення системи заохочення громадських об'єднань та активістів, закладів

освіти та педагогічних працівників за плідну діяльність у сфері національно-патріотичного виховання, яка відповідає ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії.

Для цього має бути розроблено і впроваджено дієвий механізм формування і реалізації державної політики.

Активізація роботи з національно-патріотичного виховання на місцевому рівні потребує створення структурних підрозділів з питань національно-патріотичного виховання при місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, постійної роботи при місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання як дорадчих органів із залученням до складу таких рад фахівців з питань освіти, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, культури і мистецтва, запобігання надзвичайним ситуаціям, а також представників організацій громадянського суспільства відповідного спрямування.

7. Підвищення кваліфікації та професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання

Важливим кроком реалізації Стратегії є кадрове забезпечення процесу національно-патріотичного виховання. У зв’язку з цим зусилля державних органів і неурядових організацій мають бути зосереджені на організації підготовки фахівців із національно-патріотичного виховання, підвищенні кваліфікації таких фахівців, оволодінні ними відповідними знаннями, уміннями і навичками, розробленні для цього належних освітніх та навчальних програм, що забезпечить ефективне впровадження змісту національно-патріотичного виховання, визначеного Стратегією.

З метою підвищення рівня національно-патріотичного виховання в підготовці фахівців необхідним є активне залучення ветеранів та учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях у реалізації проектів (заходів) з національно-патріотичного виховання, які є носіями духу патріотизму та національної свідомості.

Удосконалення професійної компетентності фахівців із національно-патріотичного виховання має відбуватися за допомогою сучасних інтерактивних форм і методів роботи.

8. Удосконалення нормативно-правової бази з національно-патріотичного виховання

Дальша гармонізація нормативно-правової бази з питань національно-патріотичного виховання відбувається комплексно та у стислий період часу шляхом підготовки нових та внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо:

- закріплення в установленому порядку завдань та повноважень центральних

органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

- визначення механізму взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого

самоврядування та організацій громадянського суспільства у сфері національно-

патріотичного виховання, ураховуючи процеси децентралізації влади.

9. Реалізація, моніторинг впровадження Стратегії

Реалізація Стратегії забезпечуватиметься спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти і наукових установ, організацій громадянського суспільства, із залученням коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а також з інших незаборонених законодавством джерел.

Для здійснення моніторингу реалізації Стратегії залучатимуться в установленому порядку представники органів державної влади, місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, вчені, фахівці.

Оцінка ефективності реалізації Стратегії ґрунтуватиметься на результатах виконання відповідного плану дій та програм.

Індикаторами ефективності національно-патріотичного виховання мають стати, зокрема:

- збільшення відвідуваності закладів, що популяризують культурні та

національно-мистецькі традиції Українського народу, а також експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;

- підвищення серед громадян України та представників світового українства

рівня знань про видатних особистостей українського державотворення, визначних українських учених, педагогів, спортсменів, військових, підприємців, провідних діячів культури, мистецтв, а також духовних провідників Українського народу;

- збільшення передплати та обсягів розповсюдження україномовних (насамперед

дитячих і молодіжних) друкованих видань національно-патріотичного спрямування;

- збільшення кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, що

розкривають героїчне минуле та сьогодення Українського народу, його боротьбу за незалежність та територіальну цілісність;

- розширення сфер застосування української мови;

- збільшення частки україномовного інформаційного та культурного продукту;

- збільшення кількості громадян, зокрема, дітей і молоді, які пишаються своїм

українським походженням, громадянством;

- збільшення кількості громадян, які подорожують в інші регіони України;

- збільшення кількості і якості культурних продуктів, спрямованих на

національно-патріотичне виховання;

- збільшення кількості і якості соціальної реклами з питань популяризації

національно-патріотичного виховання;

- забезпечення проведення конкурсів з визначення проектів національно

патріотичного виховання, розроблених організаціями громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка з Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

- забезпечення збільшення кількості підготовлених фахівців національно-

патріотичного виховання та розвитку системи підготовки активістів, волонтерів, що займаються питаннями національно-патріотичного виховання;

- збільшення кількості проведених зустрічей дітей і молоді з борцями за

незалежність України у XX столітті, ветеранами та учасниками антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях;

- збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов'язку із захисту

незалежності та територіальної цілісності України;

- збільшення кількості громадян, зокрема, дітей та молоді, залучених до проектів

та заходів з національно-патріотичного виховання місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів, які відповідають ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії;

- збільшення кількості заходів із вшанування героїв боротьби Українського

народу за незалежність і територіальну цілісність України.

Глава Адміністрації Президента України І.РАЙНІН






КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 9 жовтня 2020 р. № 932
Київ

Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити план дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській держадміністраціям:

забезпечити своєчасне виконання затвердженого пунктом 1 цієї постанови плану дій у межах відповідних бюджетних призначень;

подавати щороку до 10 вересня Міністерству молоді та спорту інформацію про стан виконання плану дій для її узагальнення та подання до 10 жовтня Кабінетові Міністрів України та Офісу Президента України.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. № 743 “Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2017-2020 роки”;

пункт 4 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 126 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 783).

Прем'єр-міністр України

Д.ШМИГАЛЬ

Інд. 73


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 жовтня 2020 р. № 932

ПЛАН ДІЙ
щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні за виконання

Удосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання

1. Внесення змін до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 24, ст. 1015), у частині заміни посади “вожатий” на “виховник”, “виховниця”

до 2023 року

МОН
Мінекономіки
Мінмолодьспорт

2. Передбачення під час розроблення Державних стандартів базової середньої та профільної середньої освіти, програм, підручників та навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій засад виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій

-“-

МОН
Міноборони
Мінмолодьспорт
Мінветеранів

3. Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо військово-патріотичного виховання молоді

до 2022 року

Міноборони
МОН
Мінмолодьспорт
Мінветеранів

Упорядкування та вдосконалення системи військово-патріотичного виховання

4. Розроблення і формування нових стандартів військово-прикладних професій, що відповідатимуть вимогам часу, соціально-економічному і політичному устрою сучасної України

2020-2025 роки

Міноборони
МВС
МОН
Мінекономіки
Мінмолодьспорт

5. Утворення міжшкільних ресурсних центрів, що забезпечуватимуть викладання предмета “Захист України”

2020-2022 роки

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
МОН
Міноборони
МВС
Мінмолодьспорт

6. Налагодження військово-шефської співпраці із закладами освіти, військовими частинами, вищими військовими закладами освіти щодо надання допомоги в організації проведення заходів національно-патріотичного спрямування на базі військових музеїв, територій військових містечок, кімнат бойових традицій, за умови попереднього їх приведення у відповідність із Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”

-“-

Міноборони
МВС
ДСНС
Адміністрація Держприкордонслужби
Національна поліція
МОН
Мінмолодьспорт
Мінветеранів
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

7. Надання організаційно-методичної допомоги інститутам громадянського суспільства військово-патріотичного спрямування у проведенні військово-історичних фестивалів, військово-патріотичних зборів, реконструкцій воєнно-історичних подій, військово-патріотичних ігор

2020-2022 роки

Міноборони
МВС
ДСНС
Адміністрація Держприкордонслужби
Національна поліція
МОН
Мінмолодьспорт
Мінветеранів

8. Надання допомоги закладам освіти в організації та проведенні навчально-польових зборів та інших організаційно-масових заходів військово-патріотичного спрямування

-“-

Міноборони
ДСНС
Адміністрація Держприкордонслужби
Національна поліція
МОН
Мінмолодьспорт
Мінветеранів
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

9. Підготовка та проведення початкового, першого та другого етапів підсумкових наметових таборувань Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”)

2020-2025 роки

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
інститути громадянського суспільства (за згодою)

10. Проведення третього етапу підсумкових наметових таборувань Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”)

-“-

МОН
Мінмолодьспорт
Мінветеранів
Міноборони
ДСНС
Адміністрація Держприкордонслужби
Національна поліція
Український інститут національної пам’яті

11. Реалізація проектів та заходів, спрямованих на підвищення престижу військової служби та популяризацію стандартів НАТО

2020-2025 роки

Міноборони
МВС
МОН
МКІП
Мінмолодьспорт
Мінветеранів
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

12. Сприяння впорядкуванню історичних пам’яток, місць поховань невідомих солдатів, братських могил, меморіалів та об’єктів, які увічнюють пам’ять загиблих за незалежність і територіальну цілісність України

-“-

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
Мінветеранів
Мінмолодьспорт
МКІП
Український інститут національної пам’яті
Міноборони
інститути громадянського суспільства (за згодою)

Організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання

13. Сприяння увічненню пам’яті борців за незалежність України у XX столітті, осіб, які брали участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на сході України, шляхом найменування чи перейменування в установленому порядку на їх честь об’єктів топоніміки, закладів освіти, установлення пам’ятних знаків і меморіальних дощок

2020-2025 роки

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
Український інститут національної пам’яті
Мінмолодьспорт
Міноборони
Мінветеранів

14. Сприяння організації реекспозицій у музеях України та музеях краєзнавчого, етнографічного та історичного профілю при закладах освіти з метою висвітлення героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, українського визвольного руху XX століття, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил на сході України, волонтерів, громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності держави

-“-

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
МОН
Мінветеранів
Український інститут національної пам’яті
Міноборони
Адміністрація Держприкордонслужби

15. Поширення соціальної реклами, спрямованої на консолідацію суспільства навколо захисту України, популяризацію військової служби, утвердження спадкоємності традицій борців за незалежність України, донесення достовірної інформації про роль Збройних Сил на сході України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у забезпеченні миру і стабільності в Україні та світі

-“-

МКІП
Мінмолодьспорт
Міноборони
Адміністрація Держприкордонслужби
Національна поліція
Мінветеранів
Український інститут національної пам’яті
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

16. Створення нових та завершення вже розпочатих ігрових та неігрових просвітницьких фільмів національно-патріотичного спрямування відповідно до ціннісних орієнтирів та індикаторів ефективності, визначених у Стратегії національно-патріотичного виховання

2020-2025 роки

Держкіно
МКІП

17. Сприяння проведенню культурно-мистецьких заходів, присвячених українським історичним подіям і діячам, борцям за незалежність України та її територіальну цілісність

-“-

МКІП
МОН
Український інститут національної пам’яті
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

18. Організація стаціонарних і пересувних фотодокументальних експозицій, присвячених визначним постатям і подіям історії України

-“-

Український інститут національної пам’яті
Міноборони
Мінветеранів
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

19. Проведення освітньо-виховних, інформаційно-просвітницьких, культурологічних, міжнародних заходів з національно-патріотичного виховання з метою реалізації основних напрямів та індикаторів ефективності, визначених в Указі Президента України від 18 травня 2019 р. № 286 “Про Стратегію національно-патріотичного виховання”

-“-

Мінмолодьспорт
Мінветеранів
МОН
Міноборони
ДСНС
Адміністрація Держприкордонслужби
Національна поліція
Мінсоцполітики
Український інститут національної пам’яті
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
центри національно-патріотичного виховання (за згодою)
молодіжні центри, інші комунальні заклади, в положеннях яких передбачено сприяння розвитку національно-патріотичного виховання (за згодою)

20. Організація та участь у проведенні конгресів, форумів, конференцій, семінарів тощо з питань утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України

2020-2025 роки

МКІП
Мінмолодьспорт
МОН

21. Забезпечення наповнення офіційних інтернет-ресурсів інформацією щодо цінності культурної спадщини та необхідності її збереження, а також виховання поваги до неї

-“-

МКІП
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

Забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання

22. Забезпечення проведення наукових досліджень з питань національно-патріотичного виховання

2020-2025 роки

МОН
Мінмолодьспорт

23. Вивчення вітчизняних та зарубіжних сучасних виховних систем, узагальнення та поширення найкращого досвіду з національно-патріотичного виховання

-“-

Мінмолодьспорт
МОН
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

24. Проведення соціологічних досліджень щодо розвитку сфери національно-патріотичного виховання та стану сформованості громадянської ідентичності населення України

-“-

Мінмолодьспорт
МОН
Мінветеранів
Державний інститут сімейної та молодіжної політики (за згодою)

25. Розроблення та затвердження методичних рекомендацій для роботи центрів національно-патріотичного виховання та розвитку, напряму національно-патріотичного виховання у молодіжних центрах

до 2021 року

Мінмолодьспорт
МОН
Мінветеранів
Міноборони

Забезпечення скоординованої діяльності у сфері національно-патріотичного виховання

26. Розроблення та затвердження цільових обласних та місцевих програм з національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки відповідно до ціннісних орієнтирів та індикаторів ефективності, визначених в Указі Президента України від 18 травня 2019 р. № 286 “Про Стратегію національно-патріотичного виховання”

2020-2021 роки

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
Мінмолодьспорт

27. Підтримка мистецьких проектів національно-патріотичного спрямування з метою підвищення рівня обізнаності з українською культурою, поширення україномовного культурного продукту, покликаного формувати позитивне ставлення до України, до української мови та культурних надбань українського народу

2020-2025 роки

МКІП
МОН
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

28. Організація проектів і заходів з набуття компетентностей для осіб, які працюють у сфері національно-патріотичного виховання або долучаються до впровадження державної політики у цій сфері

-“-

Мінмолодьспорт
МОН
Міноборони
ДСНС
Адміністрація Держприкордонслужби
Національна поліція
Державний інститут сімейної та молодіжної політики (за згодою)

29. Проведення разом з інститутами громадянського суспільства заходів, тематичних змін національно-патріотичного спрямування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

-“-

Мінсоцполітики
Мінмолодьспорт
МОН
Міноборони
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

30. Проведення у закладах освіти інформаційно-просвітницьких та виховних заходів з питань безпеки, домедичної підготовки, підвищення престижу військової служби

-“-

МОН
ДСНС
Мінветеранів
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
інститути громадянського суспільства (за згодою)

31. Забезпечення участі представників інститутів громадянського суспільства у всеукраїнських та міжнародних заходах і проектах національно-патріотичного виховання

2020-2025 роки

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

32. Сприяння утворенню центрів національно-патріотичного виховання на базі діючої мережі закладів, зокрема шляхом їх реорганізації, перепрофілювання, з урахуванням потреб та фінансових можливостей регіонів

до 2025 року

-“-

33. Надання фінансової підтримки інститутам громадянського суспільства відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 79, ст. 2917; 2016 р., № 23, ст. 919), на реалізацію проектів, заходів національно-патріотичного виховання, визначених основними напрямами та індикаторами ефективності в Указі Президента України від 18 травня 2019 р. № 286 “Про Стратегію національно-патріотичного виховання”

2020-2025

Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки

З метою виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання постановляю:

1. Затвердити Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки (додається).

2. Кабінету Міністрів України:

1) розробити за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених та затвердити:

у двомісячний строк - план дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки;

до 31 грудня 2015 року - державну цільову програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки;

2) забезпечувати щороку підготовку та оприлюднення до 14 жовтня звіту про виконання у поточному році плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки;

3) опрацювати питання стосовно визначення центрального органу виконавчої влади з виконання функцій щодо координації заходів, здійснюваних органами виконавчої влади з національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям активізувати на відповідній території роботу з національно-патріотичного виховання дітей та молоді, створивши для цього, зокрема, координаційні центри як допоміжні органи та залучивши до їх діяльності представників громадськості.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
13 жовтня 2015 року
№ 580/2015

Повна версія Указу Президента України

Кiлькiсть переглядiв: 954

Коментарi